Позовна заява про поновлення порушених авторських прав

Сихівський районний суд м. Львова

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

 

Позивач:               Особа 1,

                                               Адреса 1

 

Відповідач:          Особа 2

Адреса 2

 

Ціна позову: 1050000 грн

 

                                              

 

Позовна заява

про поновлення порушених авторських прав, припинення дій, що порушують авторське право та стягнення компенсації і моральної шкоди

 

Я, Особа 1, є художником. Я є автором більше ніж 200 картин. Серед них чільне місце займають картини, створені за допомогою особливої техніки - живопису на склі. Мої роботи неодноразово були представлені на різного роду виставках та ярмарках як у Львові, так і по всій Україні, а також розміщені на різних сайтах в Інтернеті, крім цього я реалізовував їх за допомогою посередників. До таких картин належать: «Козак Мамай», «Рибка», «Ангелочок» (в різних варіантах), «Ангелочки» «Котик» (в різних варіантах), «Слоник», «Віл», «Бичок», «Їжачок», «Равлик» та інші. Таким чином мені належать авторські права на свої твори. Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права», первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

На початку 2011 року до мене звернулись представники Особа 2 через їхню Львівську філію, що знаходиться за адресою: інформація, із пропозицією про використання моїх творів для виготовлення різної продукції (сувенірів, магнітів, подарункових пакетів, годинників). Наша зустріч відбулась в офісі Особа 2 за адресою: інформація, під час обговорення умов нашої подальшої співпраці ми домовились про те, що між Особа 2 та мною буде укладений авторський договір, відповідно до якого Особа 2 буде виготовляти та реалізовувати продукцію, використовуючи мої картини із зазначенням мого імені на даній продукції, а я буду отримувати грошову винагороду. Одразу ж після зустрічі я передав представникам Особа 2 20 своїх робіт для ознайомлення. В подальшому, коли я звернувся до Особа 2 щодо укладення вищезгаданого договору, мені повідомили, що Особа 2 більше не зацікавлене у співпраці зі мною.

У квітні 2012 року мені стало відомо, що Відповідач, Особа 2 через їхню Львівську філію, почало виготовлення та реалізацію продукції з використанням зображень моїх картин, при цьому мій дозвіл на використання творів Особа 2 не отримувало та авторського договору зі мною не укладало. Так, я побачив у продажі подарункові пакети із зображенням моїх картин. На зворотній частині пакету було зазначено: «Постачальник: Особа 2, Виробник: «Lianyungang Huade Trade CO.LTD», Китай (Ліанінгаг Хюде Трейд КО ЛТД), вироблено з паперу, 2011 р., червень». Після цього, коли я зайшов на сайт Особа 2 - інформація, я побачив, що серед продукції, запропонованої на сайті, є близько 20-ти її видів, які виготовлені із використанням зображень моїх картин, зокрема: магніт «Слон-арт» (артикул – 214303), магніт «Риба-арт» (артикул – 214310), магніт «Віл-арт» (артикул – 214263), магніт «Котик-арт» (артикул – 214312), магніт «Янголи» (артикул – 214313), пакет «Котик арт» (артикул – 290327), подарунковий пакет (штрих-код – 4 823032 515368), подарунковий пакет (штрих-код – 4 823032 515344), годинник декоративний (штрих-код – 4 823032 514194), годинник декоративний (артикул – 213532, штрих-код – 4 823032  514156), годинник декоративний (артикул – 213533, штрих-код – 4 823032  514163) та інші товари.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон), автор – це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у ч. 1 ст. 8 цього Закону. Частиною першою ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема твори образотворчого мистецтва. Відповідно до ст. 1 Закону, твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 11 цього Закону авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. 

Згідно з ст. 440 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), ст. 15 Закону «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора належить виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл та заборону використання твору іншими особами.

Частинами другою та третьою статті 15 Закону «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що виключне право на використання твору автором дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом, а виключне право автора на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: відтворення творів; публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ; будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; переклади творів; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо. Крім того в ч. 5 ст. 15 Закону зазначено, що за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.

Відповідно до статі 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

Відповідно до п. 39 Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 4 червня 2010 року «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», вибір способу захисту порушеного права належить позивачу - суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав. Згідно з положеннями статті 52 Закону, у разі порушення авторського права і (або) суміжних прав можливим є одночасне застосування кількох передбачених зазначеною статтею способів цивільно-правового захисту таких прав, у тому числі й у різних судових провадженнях.

Приписи Цивільного кодексу України та Закону України "Про авторське право і суміжні права" не ставлять розмір компенсації у залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених статтею 52 Закону.

Відповідно до пункту «г» частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Таким чином, стягнення компенсації є альтернативним видом відповідальності.

Пунктом «г» частини другої статті 52 Закону передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 тис. мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Таким чином,  Особа 2 порушило гарантовані Конституцією України, нормами національного та міжнародного права виключні авторські права, тому з огляду на систематичність вчинення порушень, їх обсягу та кількості неправомірно використаних об'єктів, що підтверджується розповсюдженням контрафактних примірників творів в мережу гіпермаркетів «Епіцентр»  та мережу торгівельних центрів «Метро Кеш Енд Кері Україна», а також по різних сувенірних магазинах по Україні, я оцінюю розмір компенсації у 1 000 000 мільйон гривень.

При цьому чинне законодавство не містить приписів щодо безпосереднього причинного зв'язку між фактом завдання збитків та їх розміром і розміром можливої компенсації.

Під контрафактними примірниками твору, фонограми, відеограми, програм організацій мовлення розуміються примірники об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, які виготовлені, відтворені, опубліковані і (або) розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав (особистих немайнових і (або) майнових), у тому числі примірники захищених в Україні зазначених об'єктів, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, у яких ці об'єкти ніколи не охоронялися або перестали охоронятися. Виходячи з вищенаведеного визначення (ст. 1 Закону), усю продукцію ТзОВ «Гулівер Інтернешнл», що була виготовлена із використанням зображень моїх картин, можна вважати контрафактними примірниками моїх творів.

Відповідно до пункту «б» статті 50 Закону,  розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту.

Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

Відповідно до п. 40 Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 4 червня 2010 року «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», враховуючи положення, п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, пунктом "в" ч. 1 ст. 52 Закону, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть звернутись до суду з вимогою про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення цих прав. Моральна шкода полягає, зокрема: в приниженні гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, а її відшкодування здійснюється грішми, іншим майном або в інший спосіб (стаття 23 ЦК). Усвідомлення того, що продукція із зображенням моїх картин була виготовлена і продавалась Відповідачем без мого дозволу, по суті є приниженням гідності та саме по собі є причиною душевних страждань. Це змушувало мене морально страждати через безсилість запобігти порушенню своїх прав та протидіяти незаконному використанню творів. Крім того, вказані неправомірні дії Відповідача змусили нервувати, змінити встановлений порядок свого життя, докладати додаткові зусилля для організації свого життя, цими діями була принижена моя честь і гідність як автора, а також ділова репутація, яка створювалась протягом років. Так,  мої колеги по роботі відмовились співпрацювати зі мною, вважаючи, що я порушив наші домовленості та почав опубліковувати свої твори на різних товарах та відмовились розміщувати мої роботи на виставках, що вони організовували. Всі ці обставини спричинили мені моральну шкоду, яку я оцінюю в 50 тисяч гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 110 ЦПК України, позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням. Так, Львівська філія Особа 2 здійснює реалізацію товарів, які виготовлені з використанням зображень моїх картин, що підтверджується рахунком на оплату № 229 від 04 грудня 2012 року.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 1, 7, 11, 14, 15, 50, 51, 52, 53 Закону України "Про авторське право і суміжні права", ст. ст. 423, 424, 431, 432, 435, 438, 440 Цивільного кодексу України,

 

ПРОШУ:

 

  1. Стягнути з Відповідача на мою користь компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.
  2. Стягнути з Відповідача на мою користь відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням авторського права у розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень.
  3. Стягнути з Відповідача судові витрати.

 

Додатки:

 

 

  •  

Особа 1                                                                                           ______________

16.06.2016 Повернутись

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити відгук

Оцінити

Нові