Львів, 03.08.2016 року

 

ІТ-бізнес в Україні розвивається дуже швидкими темпами, що спричиняє надмірний інтерес до нього зі сторони контролюючих органів. Як правило інновації завжди випереджають законодавство, що має регулювати дану категорію суспільних відносин, тому питання легалізації трудових відносин в аутсорсингових компаніях є дуже актуальним.

 

Як оформити працівників аутсорсингової компанії?

 

Отож, є два «легальних» варіанти оформлення співробітників аутсорсингової компанії:

 

Варіант перший – оформлення за трудовими договорами як найманих працівників.

 

Після внесення змін до КЗпП, починаючи з 2015 році у роботодавців відсутній обов’язок реєструвати трудовий договір у службі зайнятості. Разом з тим з’явилося інша вимога – повідомлення органів Державної фіскальної служби (в народі – Податкова) про прийом працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ. Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Письмова форма передбачає детальний виклад обов’язків, як працівника, так і роботодавця щодо забезпечення трудового договору. Сюди можуть включатися, крім умов, встановлених за угодою сторін, також і умови, передбачені законодавством. Наприклад, у договорі можна закріпити, що права інтелектуальної власності на створений співробітником продукт повністю належатимуть компанії.

 

Крім цього, для захисту від витоку комерційної інформації, із співробітниками укладаються договори про нерозголошення конфіденційної інформації – NDA (Non-disclosure agreement). NDA може містити: перелік інформації, яка позначена як комерційна таємниця, порядок доступу до такої, а також матеріальну відповідальність за порушення порядку. Важливо те, що саме власник визначає ту інформацію, яка згодом стане комерційною таємницею.

 

Варіант офіційного працевлаштування працівника за трудовим договором є повністю легальним і в такому випадку в компанії немає підстав переживати через візити контролюючих органів, за умови що, вони вчасно виплачують заробітну плату та всі необхідні податки. Однак за таких умов роботодавцю доведеться сплатити приблизно значний відсоток податків від обумовленої суми зарплати.

 

Розглянемо дану ситуацію на прикладі:

 

Роботодавець (IT компанія) і працівник (програміст) домовились, що працівник буде отримувати 50000 грн (2000$) «на руки» кожного місяця. Це означає, що нарахований оклад такого працівника буде складати 62111,80 грн, з якого за рахунок працівника утримується ПДФО 18% - 11180,12 грн та військовий збір 1,5% - 931,68 грн, а також окрім цього сама компанія сплачує 22% ЄСВ (в даній ситуації нараховується лише в межах максимальної бази нарахування – це 25 мінімальних зарплат, тобто від 34450 грн) – 7579,00 грн. В кінцевому результаті виходить сума 50000+11180,12+931,68+7579=69690,80грн.

 

Таким чином, ми бачимо, що на плечі роботодавця додатково покладається сума у розмірі 19690,80 грн, яка складає майже 40% від обумовленої суми зарплати (50000 грн).

 

Варіант другий – оформлення за цивільно-правовими договорами як фізичних осіб-підприємців (ФОП).

 

Як вже було описано вище, при оформленні трудового договору роботодавцю доводиться сплачувати додатково значний відсоток податків, від суми, яку працівник має отримувати «на руки», що значно збільшує витрати компанії. Тому, оптимізуючи свою діяльність, аутсорсингові IT компанії часто застосовують схеми, які передбачають співпрацю з ФОПами і укладення цивільно-правових договорів замість трудових.

У разі застосування такої схеми, по факту, відбувається підміна трудових відносин на цивільні, що в першу чергу має вплив на оподаткування, яке значно знижується. Отже, між ІТ компанією та працівниками, які оформлені як ФОПи, укладаються цивільно-правові договори на виконання конкретних робіт (як правило створення коду).

 

Одразу слід зазначити, що в такій схемі організації IT бізнесу є ризик, що контролюючі органи (ДФС) після проведення перевірки встановлять факт використання праці найманих працівників без належного їх оформлення, куди включається і випадок укладання цивільного-правового договору замість трудового. Так, відповідно до пп. 80.2.7. п. 80.2. ст. 80 ПК України, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, такий контролюючий орган проводить фактичну перевірку на підставі рішення його керівника. Така фактична перевірка проводиться без попередження платників податків, але перед її проведенням податковому інспектору необхідно вручити копію наказу про проведення перевірки та пред’явити службове посвідчення. Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України, у випадку становлення під час перевірки порушень результати перевірки оформляються у формі акта. Протягом десяти робочих днів з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, керівник контролюючого органу (його заступник) приймає податкове повідомлення рішення.

 

Таким чином, у разі перевірки контролюючими органами може виявитися факт прихованих трудових відносин, що спричинить застосування штрафних санкцій та донарахування податкових платежів. Якщо раніше при порушенні трудового законодавства застосовувались штрафи, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), то тепер штрафи визначені і в самому КЗпП. Так, статтею 265 КЗпП передбачено штраф за оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору – 30-кратний розмір мінімальної зарплати, за кожного працівника (41340 грн.). При цьому сплата штрафу не звільняє від усунення порушень трудового законодавства.

 

Проте, у разі грамотного оформлення цієї схеми роботи, власникам ІТ бізнесу не варто сильно переживати з приводу таких перевірок, оскільки навіть негативні їх результати будуть оскаржені і скасовані в судовому порядку. Але тільки у випадку ГРАМОТНОГО оформлення, яке можуть впровадити компетентні фахівці і звісно ж фахівці юридичної компанії ПраЮс в тому числі.

 

Повернімось до оподаткування, в чому ж його переваги?

 

В залежності від особливостей здійснюваної господарської діяльності та обсягів доходів фізичних осіб-підприємців, вони реєструються платниками єдиного податку 2 групи (річний дохід до 1,5 млн. грн) або 3 групи (річний дохід не більше 5 млн. грн).

 

Отже, якщо ФОП перебуває у 2 групі оподаткування, тоді з нього справляється податок лише 20% від мінімальної зарплати, що станом на 01.01.2016 року складає 275,60 грн, а також ЄСВ у розмірі 22% знов ж таки від мінімальної зарплати – 303,16 грн. Тому ІТ компанії, для того, щоб працівник отримував «на руки» 50000 грн достатньо платити йому щомісяця 50000+275,60+303,16=50578,76 грн.

 

Якщо ж ФОП перебуває у 3 групі єдиного податку (а так буває у більшості випадків), тоді він зобов’язаний сплатити 5% єдиного податку від доходу, а також ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної зарплати – 303,16 грн. В такому випадку, для отримання ФОПом 50000 грн «чистими»,  компанія має сплачувати йому 50000+2631,58+303,16=52934,74 грн.

 

Підсумовуючи можна зробити висновки, що 1) при офіційному укладенні трудових договорів із найманими працівниками аутсорсинговим компаніям у сфері ІТ немає підстав турбуватись з приводу перевірок контролюючих органів, але водночас треба бути готовими до сплати значних податків, що можуть досягати 40% від обумовленої зарплати; 2) а при організації роботи за схемою цивільно-правових відносин між ФОПами та ІТ компаніями, офіційні видатки стають в рази менші, однак існують ризики перевірок з негативними наслідками, що за умови допущення помилок при організації такої схеми роботи, призведуть до значних штрафів та витрат на адвокатів, проте при правильному підході така схема теж є доволі безпечною і надійною.

 

Статтю підготував

адвокат компанії «ПраЮс»

Артем Столярчук

 

 

Повернутись

 

Виграних справ

 

Випитої кави

 

Задоволених клієнтів

 

Успішних проектів